Датою виникнення податкового кредиту вважається дата події, що сталася раніше:

  • дата списання коштів із банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
  • дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі — авансовий звіт), подається до закінчення п'ятого банківського дня, наступного за днем закінчення відрядження чи завершення виконання окремої цивільно-правової дії.

Якщо під час службового відрядження платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає авансовий звіт і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження.

Авансовий звіт складається підзвітною особою, що отримала такі кошти на підприємствах усіх організаційно-правових форм або в самозайнятої особи.

Оскільки документи, що підтверджують понесені підзвітною особою витрати під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії, подаються разом з авансовим звітом, то датою отримання податкової накладної й інших документів, які дають право на формування податкового кредиту без отримання податкової накладної та визначені в п. 201.11 ПКУ, вважатиметься дата складання такого звіту.

Після прийняття рішення про затвердження керівником авансового звіту суми ПДВ, зазначені в податкових накладних та інших зазначених вище документах, можуть бути зараховані до складу податкового кредиту за умови виконання інших вимог щодо його формування.

За інформацією Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу «ЗІР»

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»