Спеціалісти Міндоходів розглянули питання підтвердження правомірності віднесення до складу витрат сум, сплачених за послуги, отримані від нерезидентів, і ось до яких висновків вони дійшли.

Керуючись нормами пп. 139.1.13 ПКУ, міндоходівці зазначили, що придбання в нерезидента послуг (робіт) із консалтингу, маркетингу, реклами в обсязі, що не перевищує 4% доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням ПДВ та акцизного податку) за рік, що передує звітному, включається до складу витрат, що враховуються під час визначення оподатковуваного прибутку платника податку за умови, що ці витрати пов’язані з провадженням господарської діяльності.

Водночас п. 138.2 ПКУ визначено, що витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, які підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення та зберігання яких передбачають правила ведення бухобліку, та інших документів, установлених р. II Кодексу.

Як наслідок, підтвердженням надання послуг нерезидентом та їх отримання платником податку може бути первинний документ, який має обов’язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, і містить відомості про господарську операцію.

Лист Міндоходів України від 27.09.2013 р. № 12058/6/99-99-19-03-02-15

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»