Вищий спецсуд нагадує, як відрізняти трудовий договір та договір цивільно-правовий (договір підряду). При розрізненні слід виходити з такого. Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України (даліКЗпП), трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується зарплата, установлені законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Цивільно-правовий договір, у свою чергу, угода між підприємством й особою на виконання певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

За договором підряду, укладеним між власником та особою, остання зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Водночас основною ознакою, що відрізняє підрядні (цивільно-правові) відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. А за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, сам організовує свою роботу й виконує її на свій ризик.

Оплачується за підрядним договором не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи й оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт, на підставі яких провадиться їх оплата. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від підрядних, є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором метою є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує та виконує свою роботу.

Тож якщо не встановлено факту прийняття особи на роботу за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; не роз'яснено їй права й обов'язки та не поінформовано під розписку про умови праці тощо, такий договір не можна вважати трудовим.

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.02.2014 р. у справі № 6-48920св13

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»