У реаліях сьогодення підприємницькій братії не позаздриш. Мало того, що курси валют стрибають вгору-вниз не по днях, а по годинах, так ще й політична ситуація в країні залишає бажати кращого. За критерієм негативного морально-психологічного впливу на душевне та фізичне  здоров'я підприємництво скоро доведеться віднести до переліку шкідливих занять з обов'язковою видачею склянки молока — не менше ніж раз на день. Ось як накажете працювати в такій обстановці?!

І нервування — ще півбіди. Підприємці всерйоз побоюються, що торовані економічні зв'язки з деякими постійними партнерами доведеться переглядати через те, що ті банально можуть опинитися на території іншої держави та стануть вже іноземними контрагентами. Щиро сподіваємося, що цього не трапиться!

Як відомо, 06.03.2014 р. Верховна Рада Криму прийняла рішення про входження АРК до складу РФ, а 11.03.2014 р. Верховна Рада АРК і Севастопольська міськрада затвердили декларацію про незалежність АРК і Севастополя. Ще однією знаковою подією має стати референдум, призначений на 16.03.2014 р.

Зважаючи на ці події, у суб'єктів підприємницької діяльності виникають цілком логічні запитання. Не в останню чергу їх цікавить: як бути і що робити з невиконаними договірними зобов'язаннями ?

По-перше, багато що залежить від результатів референдуму, від того, чи відбудеться він і чи будуть визнані його результати. Як розвиватимуться події далі — передбачити складно.

По-друге, якщо кримські партнери набудуть статусу іноземних контрагентів, то на них, найімовірніше, повною мірою поширюватиметься вже не українське законодавство, у т.ч. і податкове. Чи стане в такому випадку укладений місяць тому договір поставки ЗЕД-контрактом — це питання. Не виключаємо варіанту, що спеціальними нормативами передбачать певний перехідний період, протягом якого можна буде «довиконати» поточні зобов'язання. Інакше як бути, якщо на такі договори пошириться дія Законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-XII та «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (даліЗакон № 185), з усіма витікаючими? А це, наприклад, і вимога дотримання 90-денних термінів для розрахунків за операціями експорту/імпорту товарів, й обов'язок обов'язкового продажу на міжбанку валютних надходжень .

Дамо пораду! Як бачимо, чітко й однозначно відповісти на зазначені вище питання заважає банальна невизначеність і залежність від багатьох змінних. Однак навіть у такій ситуації порекомендуємо: зідзвоніться/зустріньтеся зі своїми партнерами та прийміть обопільне та зважене рішення. Адже закрити зобов'язання можна й достроково — поставте товар або оплатіть поставлене вже завтра. А можна й заздалегідь розірвати договір .

P.S. Насправді укладені договори з кримськими партнерами — це не єдина проблема, із якою, можливо, доведеться зіткнутися. Уявіть ситуацію, коли в підприємства в Криму є філія/представництво. Або, навпаки, на континенті знаходиться філія кримської компанії…

див. ст.ст. 1–3 Закону № 185, з урахуванням постанови Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і введення обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 14.11.2013 р. № 453

детально про правильне розірвання договорів можна почитати в статті «Як бути, якщо зростання курсу долара завдає збитки, або Вчимося домовлятися під час кризи». А після того, як ситуація стане прозорою — укласти його з урахуванням нових обставин

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»