Кількість днів щорічної основної відпустки працівника має розраховуватися виходячи з фактичної належної йому тривалості такої відпустки, яка визначається пропорційно відпрацьованому ним часу. Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кількості днів щорічної відпустки, немає. На цьому наголошують фахівці Мінекономіки в листі від 30.09.2024 р. № 4701-05/71262-09.
Посадовці зауважують, що відповідно до п. 1 та 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 504 до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (ст. 6 Закону № 504), зараховуються:
час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;
час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному, зокрема, статтею 26 Закону № 504.
Водночас Законом № 3494, який набрав чинності 24.12.2023, доповнено ст. 26 Закону № 504 частиною четвертою, відповідно до якої час перебування у відпустках, за сіменими обставинами або через воєнний стан (чи пандемію), не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 504.
Разом з тим, протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою ст. 26 Закону № 504, без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 504.
Таким чином, періоди перебування у відпустці, передбаченій ст. 26 Закону № 504 та ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 до дня набрання чинності Законом № 3494ʼ, зараховуються до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, а після цієї дати - ні.
Тобто, з 24.12.2023, час перебування у відпустках без збереження заробітної плати, наданих згідно зі ст. 26 Закону № 504 та ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Спеціалісти відомства вважають, що якщо в поточному році працівнику надано щорічну відпустку повної тривалості, під час її розрахунку за наступний рік має бути зроблено перерахунок тривалості щорічної відпустки залежно від фактично відпрацьованих працівником днів, з урахуванням кількості днів відпустки, отриманої авансом.