Якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на пп. 80.2.5 ПКУ, повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Такого висновку дійшли судді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31.07.2024 р. № 821/789/18.

Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на пп. 80.2.5 ПКУ повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до пп. 80.2.5 ПКУ стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням пп. 80.2.5 ПКУ має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до пп. 80.2.5 ПКУ можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього п. 81.1 ПКУ, щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки.

Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні ст. 81 ПКУ не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»