Всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця, не виключає його відповідальності. Про це відзначили судді Рівненського апеляційного суду в рішенні від 27.09.2024 р. № 556/535/24.
Задовольняючи позов, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що при звільненні позивача відповідачем не був проведений розрахунок та не виплачено усі належні йому суми, а ТОВ зобов’язане виплатити існуючу заборгованість, та, в порядку ст. 117 КЗпП, має обов’язок щодо виплати середнього заробітку по день постановлення судом рішення.
При цьому доказів відсутності своєї вини у такій невиплаті відповідач не надав.
Покликання на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 як на доказ настання форс-мажору (обставин непереборної сили), що виключає відповідальність роботодавця за невиплату позивачеві належних йому коштів при звільненні, спростовується наступним.
Згідно з висновками Верховного Суду, що сформовані ним у Постанові від 07.06.2023 року у справі № 912/750/22, згаданий вище лист ТПП є документом загального інформаційного характеру. Цей лист не може вважатися сертифікатом ТПП і не є доказом настання форм-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб’єкта господарювання у конкретному зобов’язанні.
При цьому, сам лише факт запровадження в Україні воєнного стану, обмежень воєнного часу не звільняє роботодавця від відповідальності за невиконання своїх трудових зобов’язань перед працівником.