За порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД передбачена відповідальність – нагадують податківці.

Граничні строки розрахунків за ЗЕД-операціями становлять 365 к. дн. За недотримання вказаного строку надходження валютної виручки нараховують ЗЕД-пеню за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % від суми неодержаних грошових коштів за договором у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у нацвалюту за курсом НБУ, установленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суму неодержаних грошових коштів за договором (ч. 5 ст. 13 Закону № 2473).

У разі якщо виконання договору зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин – перебіг строку розрахунків та нарахування пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом рішення про відмову в позові повністю чи частково, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню строк поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Якщо ж сума незавершених розрахунків за операцією з експорту чи імпорту товарів не перевищує незначної суми, визначеної фінмоніторинговим законодавством як еквівалент 400 тис. грн, у разі порушення граничних строків розрахунків на суму заборгованості не нараховується.

Це правило діє також у разі, якщо загальна сума операції підлягає валютному нагляду, але лише за умови відсутності ознак дроблення валютних операцій у ЗЕД (див. ІПК ДПС від 19.05.2021р. № 1884/ІПК/12-32-07-06-10).

Нагадаємо також, що у головному податковому відомстві раніше звернули увагу на те, що відповідальність за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності діє у повній мірі (див. роз’яснення ДПС із категорії 112.05 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

Адже ані норми Закону № 2473, ані інші нормативно-правові акти, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період дії карантину.

 

Джерело: роз’яснення ДПС у Дніпропетровській області

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»