Підприємство направило до фіскалів запит, в якому вказано, що вантажовідправник при оформленні ТТН зазначає окрему інформацію щодо товару російською мовою, не вказує повну адресу пункту навантаження, та допускає інші помилки чи неточності при оформленні документів. У зв’язку з цим, у вантажоотримувача виникають питання щодо правомірності врахування витрат з перевезення вантажів при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток та правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

ДПС в ІПК від 15.04.2021 р. № 1563/ІПК/99-00-21-03-02-06 вказала: формування витрат підприємства, у зв’язку з придбанням товарів/послуг з метою їх використання в межах господарської діяльності, реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів. Але, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Така позиція цілком узгоджується з вже цілим рядом судових постанов з подібним висновком. Так, наприклад, обставини справи № 820/1124/17 свідчать про надання переваги суддів у таких спорах платникам податків.

ВС, з часом, сформував правову позицію, яка викладена у такій формі: не тільки недоліки в самій ТТН, а й повна її відсутність не може свідчити про нереальність господарської операції. Це відіграє в кожній справі свою роль – ТТН може як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій, але вона не буде самостійною підставою для висновку про нереальність господарських операцій (див. постанову ВС КАС від 21.01.2021 р. у справі № 813/2204/17).

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»