Розмір оплати за час відпустки залежить від суми виплат за 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки. При обчисленні сум відпускних керуються нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключають з розрахункового періоду. Зазначена норма, зокрема, стосується випадків, коли працівники з незалежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня (наказом по підприємству працівники були переведені на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня).

Тому, якщо працівник з незалежних від нього причин працював у режимі неповного робочого тижня, тоді середньоденну зарплату для оплати часу відпустки розраховують діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого фактично відпрацьованого періоду. Однак кількість календарних днів розрахункового періоду зменшують на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством, а також на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював у зв’язку з переведенням на роботу на умовах неповного робочого тижня.

Коли ж працівник за власним бажанням працює в режимі неповного робочого тижня, тоді обчислюють середню зарплату на загальних умовах. Тобто, час роботи на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням не виключають із розрахункового періоду.

 

Джерело: лист Мінекономіки від 01.04.2021 р. № 4711-06/19889-07.

 

Ознайомтеся зі статтею «Неповний робочий час: особливості надання відпусток» сучасного медіа для бухгалтерів "Інтербух". Скористайтеся ТЕСТОВИМ 3-денним доступом або придбайте бухгалтерський cервіс "Інтербух".

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»