Міністр КМУ Дмитро Дубілет звернув увагу на проблему, з якою стикається більшість українців. Це випадки, коли держоргани вимагають від громадян банківську квитанцію про сплату в паперовій формі. Саме ними й попросив поділитись міністр на свої сторінці у мережі Facebook.

Всього за три дні підписники міністра залишили близько 1300 коментарів.

Найчастіше в українців вимагають надати паперову квитанцію про оплату в наступних випадках:

1. Сплати зборів та сервісних послуг за оформлення паспортних документів, посвідчення водія, отримання дозвільних документів, оформленні прав власності на нерухомість, документів РАЦСів, інших адміністративних послуг, які надаються в органах держвлади чи ЦНАП.

2. Подання документів для отримання податкової знижки.

3. Сплати за навчання у ВНЗ та за харчування у дитсадках.

4. Сплати за професійні медогляди.

5. Сплати штрафів за порушення ПДД.

Також жаліються на те, що й сплату судового збору треба підтверджувати паперовою квитанцією. Хоча із 17.10.2019 р.  діють зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI, за якими сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі.

Окрім того додамо ще й проблему відряджених працівників та підзвітних осіб та їх конфлікти із бухгалтерами роботодавців. Адже відряджений працівник разом із авансовим звітом має подавати й підтвердні документи, якими уважають лише розрахункові документи, які визначені Законом про РРО та   мають усі належні ним обов’язкові реквізити. А наразі там жодного слова про квитанції, які формують платіжні термінали, електронні квитанції, які отримують особи при оплаті через платіжні системи в Інтернеті та через онлайн-банкінг, ву т.ч. й через мобільні додатки банків.

Тому в бухгалтерії часто відмовляють працівникам у відшкодуванні витрат за електронними квитанціями через їх не визначеність у законодавстві та подальші проблеми із податковими наслідками компенсацій за такими документами.

Маємо надію, що зміни до Закону про РРО, які запрацюють із 19.04.2020 р., вирішать цю проблему. А Кабмін та Мінфін своєчасно напрацюють зміни в підзаконні акти.

 

Детінізація розрахунків у сфері торгівлі і послуг, обов’язковість РРО для спрощенців другої – четвертої груп та підвищення штрафів у сфері розрахунків – усе щодо РРО-змін ми зібрали в темі розділу «Актуально» сервісу "Інтерактивна бухгалтерія".  Скористайтеся  тестовим 3-денним доступом до сервісу.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»