Верховний Суд постановив, що нежилі приміщення багатоквартирних будинків не належать до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. У цій справі позивач просив визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету селищної ради про оформлення права власності на підвальні приміщення будинку, в якому він проживає, за державою Україна.

Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що за Законом про приватизацію житла власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. При цьому законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення як окремого об’єкта нерухомості. Так, нежиле приміщення – це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. У результаті приватизації квартир їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Для розмежування допоміжних та нежилих приміщень слід виходити як з місця їх розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.

Тому в цій справі треба було встановити, чи є спірне приміщення нежитловим, бо зі стадії проектування житлового будинку воно призначалося для торговельних потреб непромислового характеру, а тому судам потрібно було з’ясувати, чи є це приміщення допоміжним. Таким чином, ВП ВС дійшла висновків про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Варто нагадати, що останнім часом запрацювали правила відключення споживачів від гарячої води та опалення, нові правила водопостачання і водовідведення та новий Порядок здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості

Водночас Мінрегіон роздавало поради щодо приватизації державного житла та ініціювало запровадження нової схеми знесення "хрущовок", що вимагає згоду меншої кількості мешканців.

Джерело: постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 р. у справі № 598/175/15-ц (провадження № 14-363цс19)

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»