Верховний Суд визнав, що фрахт для цілей оподаткування ПДВ слід розглядати як послуги, пов’язані із перевезенням вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою. Адже при чартері (фрахтуванні) судна фрахтувальникові надаються лише відповідні послуги, а саме морське судно в користування не передається.

Законодавець визначив поняття фрахту як винагороди (компенсації) за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частини). Водночас розмежовано поняття лізингової (орендної) операції та операції із фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів, не включаючи їх до складу такої операції.

До того ж в ПКУ не містить поняття договору чартеру (фрахтування) як такого, а також договору бербоут-чартеру. Тому слід враховувати поняття та зміст договору чартеру (фрахтування), які визначені у Цивільному кодексі України (далі — ЦКУ), який набрав чинності 01.01.2004 р., тобто пізніше, аніж Кодекс торговельного мореплавства України.

Згідно ч. 1 ст. 912 ЦКУ за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов’язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою.

Таким чином, за договором чартеру (фрахтування) одна сторона зобов’язується надати іншій стороні за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах. Тобто фактично одна сторона надає іншій стороні послуги, пов’язані із перевезенням вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою. А ось із поняття лізингової (орендної) операції у розумінні ПКУ вбачається, що така операція передбачає надання основних фондів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

До того ж навіть сама ст. 912 ЦКУ, яка дає поняття договору чартеру (фрахтування), входить до глави 64 ЦКУ, яка в свою чергу регулює правовідносини з перевезення, а не правовідносини найму (оренди).

Втім, під час надання оскаржуваної податкової консультації відповідач не надав оцінку вищезазначеним нормам ПКУ (в сукупності із положеннями ЦКУ) та, зокрема, не визначив в контексті пп. «в» пп. 186.2.1 та п. 186.4 ПКУ, чи відноситься надання послуг із фрахтування морського судна до послуг, пов’язаних із перевезенням, або інших послуг (у т.ч. пов’язаних з рухомим майном).

Джерело: постанова Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі № 821/2494/14

 

Більше про оподаткування ПДВ послуг для нерезидента читайте в статті «Послуги для нерезидента: облік й оподаткування» сервісу «Інтерактивна бухгалтерія».

Для отримання доступу до матеріалів сервісу «Інтерактивна бухгалтерія» скористайтеся ТЕСТОВИМ 3-денним доступом до сервісу.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»