Державна регуляторна служба України поінформувала Уряд та Верховну Раду про загрози для економіки після прийняття законопроектів № 1053-1 та № 1073. Нагадаємо: 10 вересня під час вечірнього засідання ВРУ прийняла їх в першому читанні.

На думку ДРС, витрати бізнесу, насамперед – платників податків другої та третьої груп єдиного податку, у разі прийняття указаних проектів законів становитимуть орієнтовно 22,35 млрд грн на адміністрування процесів застосування реєстраторів розрахункових операцій. А сумарні додаткові витрати малого бізнесу на обов’язкове впровадження РРО для платників єдиного податку другої групи незалежно від виду діяльності та обсягів доходів прогнозовано складуть 11,128 млрд грн.

Крім того, ДРС як уповноважений орган щодо здійснення державної регуляторної політики, встановила, що ці законопроекти є регуляторними актами. Тож Служба вважає, що прийняттю цих законопроектів повинно передувати широке громадське обговорення із залученням представників бізнес-спільноти, профільних асоціацій та інших зацікавлених сторін, з метою уникнення ситуації, коли наміри стабілізувати ринкове середовище матимуть повністю зворотні наслідки.

Запропонована проектами законів можливість використовувати програмні РРО, за результатом аналізу ДРС, може мати ризик незабезпечення надійності захисту інформації від спотворення, не належного виконання фіскальних функцій, як наслідок, бізнес-середовище змушене буде використовувати виключно звичайні РРО із застарілими процедурами їх обслуговування, надмірним фіскальним контролем за морально застарілими умовами застосування таких РРО.

Це може спровокувати виключно збільшення випадків застосування до легальних суб’єктів господарювання фінансових санкцій за результатами численної кількості перевірок, які, за оціночними розрахунками, у 2020 році планово становитимуть близько 2,6 млрд грн.

Загалом проектами законів передбачається збільшення та здорожчання процедур адміністрування малого та мікропідприємництва, що, у свою чергу,  може призвести до бізнес-еміграції підприємців, особливо тих, які не мають значних капіталовкладень, у країни з більш сприятливою податковою системою, та/або може змусити підприємців, які мають певні капіталовкладення – призупиняти або скорочувати свою діяльність, або взагалі шукати нові місця заробітку, у т. ч. в інших країнах.

Такі ініціативи можуть спровокувати делегалізацію ведення господарської діяльності та стати поштовхом у пошуках суб’єктами господарювання способів оптимізації витрат на адміністрування свого бізнесу, як приклад, за рахунок звернення за послугами до так званих «конвертаційних центрів».

Джерело: сайт ДРС

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»