Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток, на які має право працівник за один робочий рік, не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів. Таке обмеження встановлює ч. 3 ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР Як його застосовують пояснили в Мінсоцполітики.

У випадку, коли працівникові після використання у відповідному робочому році щорічної відпустки за цей рік надають невикористану щорічну відпустку за минулий період, то зазначене обмеження не поширюється.

Адже, якщо працівник з будь-яких причин не скориставсь своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років, то він має право використати їх. При звільненні, незалежно від підстав, працівникові виплачують компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток. Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.

Джерело: лист Мінсоцполітики від 08.07.2019 р. № 793/0/204-19.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»