Договір про сплату аліментів потрібно виконувати у гривнях, але сторони можуть погодити, що щомісячний розмір аліментів не може бути меншим від суми, що еквівалентна певній сумі в іноземній валюті, з урахуванням встановленого державою у ч. 2 ст. 182 СКУ мінімального розміру аліментів. Про це йдеться у постанові Верховного Суду від 24.07.2019 р. у справі № 645/5783/16-ц (провадження № 61-16681св18).

У цій справі подружжя з дитиною розлучилося, уклавши договір про сплату батьком дитини її матері аліментів у розмірі 350 грн, які сторони домовилися рахувати як еквівалент 50 євро, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. У 2016 році мати дитини звернулася до суду з проханням розтлумачити умови договору та стягнути з батька дитини заборгованість за аліментами. Вимоги обґрунтовано тим, що відповідач сплачував аліменти в розмірі 350 грн, а не в сумі, що еквівалентна 50 євро.

Верховний Суд зазначив, що за ст. 189 СКУ батьки мають право укласти договір про сплату аліментів, водночас свобода волі сторін такого договору обмежується імперативним приписом про те, що його умови не можуть порушувати права дитини, встановлені цим Кодексом. У ч. 2 ст. 182 СКУ визначено, що мінімальний розмір аліментів не може бути меншим 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до 3 липня 2018 року – меншим ніж 30%).  

Враховуючи правову природу аліментного договору і положення ст. 8 СКУ, до аліментного договору субсидіарно можна застосувати норми ЦКУ, які стосуються договірних зобов’язань, зокрема щодо валюти зобов’язання і принципів його виконання.

У ст. 524 ЦКУ вказано, що зобов’язання має бути виражене в грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відповідно до ст. 533 ЦКУ грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях, а якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом валюти на день платежу. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов’язань в іноземній валюті не суперечить законодавству України.

Разом з тим, згідно із ч. 1 ст. 194 СКУ, аліменти можуть стягувати за виданим нотаріусом позивачеві виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання. ВС зробив помісячний розрахунок заборгованості за аліментним договором за трирічний період і визначив загальну суму. Також у договорі передбачили сплату відповідачем пені у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Сімейним законодавством України не встановлено обмежень періоду нарахування пені. Суд може зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, тож колегія суддів КЦС ВС постановила стягнути пеню за прострочення сплати аліментів у такому самому розмірі, що й заборгованість за аліментами.  

Джерело: сайт Верховного Суду

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»