Податківці роз’яснили нюанси сплати ЄСВ самозайнятими особами, ФОПами та юрособами, які виступають в ролі роботодавців.

По-перше, фіскали наголосили, що законодавством не передбачено звільнення від сплати ЄСВ для підприємців та  осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами).

Тому ФОП та особи, які провадять незалежну профдіяльність та одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами), не звільняються від сплати ЄСв за себе. Виключенням є тільки ФОП за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

По-друге, податківці нагадали, в які терміни слід сплачувати ЄСВ різним роботодавцям (підприємствам, підприємцям тощо).

Підприємства, установи та організації, інші юрособи, які використовують працю найманих працівників, сплачують нараховані за відповідний календарний місяць суми ЄСВ не пізніше 20 числа наступного місяця. Виняток із цього правила складають гірничі підприємства. Вони зобов’язані сплачувати ЄСВ за календарний місяць не пізніше 28 числа наступного місяця.

По-третє, повідомили, що ФОП – «загальносистемник» незважаючи на те, чи отримав він у звітному кварталі дохід, все одно має сплатити ЄСВ за звітний період.

В загальному випадку для ФОПа база нарахування ЄСВ — це сума доходу (прибутку), з якої підприємець сплачує ПДФО. Йдеться про суму, яка є різницею між виручкою й витратами, що пов'язані з підприємницькою діяльністю та підтверджені первинними документами. Тобто ЄСВ він сплачує у розмірі 22% від чистого доходу за квартал. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Нагадаємо: цей показник у 2019 році у розрахунку на місяць  становить 918,06 грн.

Якщо у звітному кварталі у підприємця доходу немає, ЄСВ все одно потрібно платити - той самий мінімальний платіж у розрахунку за кожен місяць.

По-четверте, відзначили, що фізособи-роботодавці нараховують на зарплату особам з інвалідністю ЄСВ за ставкою 8,41%.

При цьому "мінзарплатне правило" під час нарахування ЄСВ щодо доходів працівників-інвалідів не спрацьовує. Тому якщо заробіток працівника з інвалідністю , не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то нараховувати ЄСВ за ставкою 8,41% потрібно  на суму фактично нарахованої заробітної плати такому працівнику.

По-п'яте, фіскали пояснили, як нараховувати ЄСВ на премію, яку нарахували після звільнення працівнику за відпрацьований час, якщо її розмір  менший за суму мінімальної зарплати.

Вони вказали, що премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій, зокрема, за підсумками роботи минулого місяця, кварталу, півріччя вважають виплатами за відпрацьований час та відносять до фонду додаткової заробітної плати (п. 2.2 розділу 2 Інструкції № 5). А тому на такі виплати потрібно нараховувати ЄСВ.

Якщо нарахована за місяць сума зарплати (разом із премією, нарахованою після звільнення, або тільки зазначена премія) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, то суму ЄСВ слід розраховувати за "мінзарплатним правилом". Воно передбачає, що сума ЄСВ дорівнює добутку розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки ЄСВ.

Джерело: ДФС у Дніпротеровській області.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»