Податківці вказали, де саме та який період потрібно зберігати  КОРО, яку вели та зберігали на торгівельному об’єкті до того, як скасували її реєстрацію.

Фахівці ДФС нагадали: суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії він не буде здійснювати розрахункові операції до моменту належного підключення резервного РРО чи появи електроенергії, про що має зазначити в реєстраційній заяві (п. 2 р. ІІІ Порядку реєстрації та застосування РРО). У такому разі суб’єкт господарювання має право не реєструвати й не зберігати КОРО та РК.

Якщо суб’єкт господарювання має намір відмовитися від використання КОРО, тоді оформлюють це рішення розпорядчим документом — наказом/розпорядженням, і подають до ДФС відповідну заяву.

Суб'єкт господарювання повинен зберігати в господарській одиниці останню належним чином закінчену КОРО (це положення не поширюється на транспортні засоби, об'єкти виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі, а також об'єкти, де за бажанням суб'єкта господарювання не зареєстровано КОРО) (п. 2 гл. 4 розд. ІІ Наказу № 547).

Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерську та іншу звітність до передачі їх до архіву зберігають в бухгалтерській службі (п. 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88). Іншого чинним законодавством не передбачено.

Тож можна зробити висновок, що КОРО необхідно зберігати в тому ж порядку і в ті ж строки, що й іншу бухгалтерську документацію.

Джерело: ІПК ДФС від 21.06.2019 р. № 2857/6/99-99-14-05-01-15/ІПК.

 

Востаннє порядок застосування КОРО зазнав істотних змін із 01.10.2018. Коментар до них віднайдете у газеті  «Інтерактивна бухгалтерія» за посиланням.

Для отримання доступу до матеріалів сервісу "Інтерактивна бухгалтерія" - скористайтеся  ТЕСТОВИМ 3-денним доступом до сервісу.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»