Податкова соціальна пільга (далі — ПСП) починає застосовуватися до зарплати з дня отримання роботодавцем заяви про її застосування та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги (пп. 169.2.2 ПКУ).

Проте ПСП до зарплати держслужбовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги (пп. 169.2.3 ПКУ).

Перелік таких документів та порядок їх подання затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227.

Якщо платник має право на застосування пільги за кількома підставами, то в заяві необхідно вказати, яким видом пільги платник хоче скористатись, та додати відповідні підтвердні документи.

Якщо ж держслужбовець має право на підвищений розмір ПСП, то він повинен подати заяву, в якій зазначається, якою саме пільгою він бажає користуватися, та додати до заяви підтвердні документи.

При цьому відповідальним за сплату ПДФО є працедавець, який застосував ПСП без отримання від працівника заяви про її застосування.

Відповідна позиція озвучувалася податківцями та залишається чинною у роз’ясненні з категорії 103.26 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua).

 

За ким лишилося право на ПСП у 2019 році? Про це читайте у матеріалі газети «Інтерактивна бухгалтерія» за посиланням.

Для отримання доступу до матеріалів сервісу "Інтерактивна бухгалтерія" - скористайтеся  ТЕСТОВИМ 3-денним доступом до сервісу.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»