Обставини справи свідчать, що ДФС проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ФОП з питань нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету ПДФО і правильності нарахування та сплати ЄСВ в результаті отримання доходу у вигляді зарплати.

Підставою для проведення перевірки стали пояснювальні записки двох осіб про те, що при здійсненні господарської діяльності ФОП використовував працю неоформлених найманих осіб.

В результаті ДФС збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з ПДФО, військового збору, ЄСВ, а також накладено штрафні санкції.

Проте, судами встановлено, що висновки податкового органу щодо виявлених порушень ґрунтуються лише на письмових поясненнях зазначених осіб, однак суми, вказані в акті не підтверджені, фактично ґрунтуються на припущеннях, що свідчить про протиправність нарахування податковим органом зобов'язань позивачу по ПДФО, військового збору та сум ЄСВ.

Суди зазначили, що пояснення зазначених осіб фактично містять інформацію про вчинення позивачем певних дій (бездіяльності), які можуть характеризуватися як грубе порушення законодавства України про працю. Проте допустимих доказів вчинення роботодавцем відносно працівників порушення законодавства про працю податковим органом суду не надано.

Тож Верховний Суд (постанова від 02.04.2019 р. у справі № 808/434/16) погодився з висновками судів попередніх інстанцій про визнання протиправними та скасування спірних рішень податкового органу, оскільки податковим органом не доведено склад податкового правопорушення.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»