Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі - Конвенція) ратифікована ВРУ 4 липня 2013 року і набрала чинності 07 серпня 2013 року.

Згідно з положеннями ст. 26 Конвенції її положення застосовуються в українсько-кіпрських податкових відносинах з 1 січня 2014 року.

У ДФС нагадали: дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом України, резиденту Кіпру, можуть оподатковуватись у Кіпрі (п.1 ст. 10 Конвенції).

З іншого боку такі дивіденди можуть також оподатковуватись у державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди (Україні), і відповідно до законодавства цієї держави, але якщо особа - фактичний власник дивідендів є резидентом іншої держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати (п. 2 ст. 10 Конвенції):

a) 5 % від загальної суми дивідендів, якщо фактичний власник володіє не менш ніж 20 % капіталу компанії, що сплачує дивіденди, або інвестував в придбання акцій чи інших прав компанії еквіваленті не менше 100000 євро;

b) 15 % від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках.

Податківці також наголошують, що у цьому випадку термін "дивіденди" означає дохід від акцій або інших прав, які не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також дохід від інших корпоративних прав, який підлягає такому самому оподаткуванню, як дохід від акцій відповідно до законодавства тієї держави, резидентом якої є компанія, що розподіляє прибуток (п. 3 ст. 10 Конвенції).

При цьому податковий агент має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (п. 103.2 ПКУ).

Податківці переконані, що у випадку, який розглядається, йдеться про виплату дивідендів, нарахованих (але не виплачених) в минулих періодах, тому товариство має право на самостійне застосування ставки податку, передбаченої пп. "a" п. 2 ст. 10 Конвенції, якщо на момент фактичної виплати дивідендів виконуються всі вимоги цієї норми Конвенції, а саме:

  • особа, яка отримує дивіденди (як акціонер), є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) дивідендів, тобто особою, яка має право на отримання таких дивідендів;
  • отримувач дивідендів - акціонер є резидентом Кіпру, про що надано документ, який відповідає вимогам ст. 103 ПКУ і підтверджує податкову резиденцію цієї особи у відповідні минулі періоди, за які товариством були нараховані (та мали бути виплачені) дивіденди;
  • вартість інвестиції, внесеної резидентом Кіпру до статутного капіталу товариства (сума, фактично сплачена інвестором на дату придбання акцій товариства), на момент прийняття товариством рішення про виплату дивідендів (у відповідні строки минулих періодів) складала в еквіваленті не менше 100000 євро.

Див. ІПК ДФС від 13.11.2018 р.  № 4798/6/99-99-26-02-03-15/ІПК.

 

Корисним на цю тему буде також наступний матеріал: "Виплата дивідендів нерезиденту: чи утримувати податок на репатріацію" сервісу "Інтерактивна бухгалтерія".

Для отримання доступу до вищезазначених та інших матеріалів сервісу "Інтерактивна бухгалтерія" – скористайтеся  ТЕСТОВИМ 3-денним доступом до сервісу.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»