Суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких визначає відповідний орган місцевого самоврядування (ст. 311 КУпАП).

При цьому за виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі, не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці (ч. 3 ст. 3251 КУпАП).

Крім того, ст. 3253 КУпАП встановлено, що на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладається, зокрема, нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Власник підприємства видає наказ або розпорядження про початок відбування порушником суспільно корисних робіт. У наказі (розпорядженні) зазначаються відомості про закріплення за порушником відповідальної особи, ознайомлення порушника із правилами техніки безпеки при виконанні робіт. На строк суспільно корисних робіт власник підприємства складає графік виходу на роботу особи, до якої застосовано адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, у якому зазначаються час та місце відбування цих робіт. Цього вимагає Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Мінюсту від 19.03.2013 р. № 474/5.

На ці моменти звертали увагу Мінсоцполітики у листі від 02.07.2018 р. № 112/0/23-18/133 та Мінюст у листі від 25.05.2018 р. № 20925/Л-10190/7.4.1.

І якщо Мінсоцполітики хоча б не на пряму, але натякало, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, бо іншого законодавством про працю не передбачено. То їх колеги із Мінюсту  переадресували із питанням трудових відносин до Мінсоцполітики.

ДФС у свою чергу в ІПК від 15.01.2019 р. № 129/5/99-99-13-02-03-16/ІПК лише вказує, що юридична особа, як податковий агент під час нарахування доходу у вигляді зарплати або суми винагороди за ЦПД зобов’язана утримувати із сум таких доходів ПДФО та військовий збір, застосовуючи відповідні ставки. Крім того на зазначені доходи юридична особа (роботодавець) нараховує ЄСВ.

Проте, з питання укладання договорів між підприємством чи органом місцевою самоврядування і порушником попросило звернутись до Мінсоцполітики, а з інших питань, зазначених у зверненні - до Мінюсту.

Ось таке замкнуте коло … законодавці прописали норми в КУпАП, а як їх виконувати в рамках трудового законодавства – ні. Тож місцеві ради та підприємства, куди надсилають порушників для виконання суспільно-корисних робіт, отримали проблему із належним оформленням таких осіб і проведення виплат за виконану ними роботу.

Сервіс звітності Liga:REPORT – онлайн- допомога бухгалтеру у поданні річної звітності

Повний набір актуальних форм (податкова, статистична, ПФУ)

Підказки під час складання звітності

Актуальні вебінари

Автоматичні розрахунки і камеральні перевірки

Доступ до НПА та багато іншого для вашої впевненості!

Найкраща ціна року до кінця зими! -60% для юросіб.

Зручний як для ФОП так і для великих компаній!

Деталі акції

 

 

 

 

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»