Нацбанк оприлюднив проект документу щодо критеріїв та порядку запровадження антикризових заходів, а також ще два документи, які визначатимуть валютне регулювання тимчасово – з 7 лютого 2019 року і до повного переходу до свободи проведення валютних операцій.

Один з цих документів буде запроваджено для захисту економіки і фінансової системи від кризових явищ. Другий - спрямований на запобігання кризовим ситуаціям на грошово-кредитному ринку. Після відновлення макрофінансової стабільності положення тимчасових актів припинятимуть дію, а валютне регулювання буде здійснюватися відповідно до постійних актів.

Зокрема, Інструкція про порядок валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів міститиме низку новацій, що мають сприяти зменшенню часових та фінансових витрат бізнесу на звітування перед державними органами та проходження процедур нагляду за такими операціями. Положення документу спрямовані на:

  • скасування контролю за строками розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами на суми операцій до 150 тис. грн;
  • скасування контролю за строками розрахунків для експорту усіх видів послуг і робіт (після отримання Національним банком відповідного подання від Кабінету міністрів);
  • скасування дублюючих звітів банків про порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями в Державну фіскальну службу, що сьогодні подаються у паперовій формі. На заміну діючому порядку банки надаватимуть звіти в електронному вигляді Національному банку, який буде централізовано передавати цю інформацію в податкові органи.

Положення про окремі інструменти стабілізації грошово-кредитного ринку встановлює:

  • порядок резервування коштів банками, які залучають іноземну валюту (банківські метали) за короткостроковими депозитами та кредитами від нерезидентів, та порядок резервування коштів банками за операціями з валютними деривативами;
  • порядок надання банками інформації про кредитні договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами. Така система збору інформації, що має повідомний характер, замінить поточну дозвільну процедуру реєстрації таких договорів. Чинне на сьогодні обмеження щодо максимальної відсоткової ставки за такими кредитами надалі не застосовуватиметься. Висока процентна ставка за кредитами від нерезидентів, що не відповідає ринковим умовам, розглядатиметься як один з індикаторів ризиковості валютних операцій, який враховуватимуть при здійсненні валютного нагляду.

 Положення про порядок запровадження заходів захисту у сфері валютних операцій деталізує регуляторний інструментарій Національного банку на випадок виникнення обставин, що загрожують стабільності фінансової системи. Зокрема, Національний банк матиме право:

  • встановлювати обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті та граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
  • запроваджувати ліміти на здійснення окремих валютних операцій;
  • встановлювати особливості здійснення операцій, пов’язаних із рухом капіталу тощо.

Такі заходи будуть застосуватися у разі значного зниження курсу гривні, міжнародних резервів чи обсягу вкладів в банківській системі, ескалації суспільно-політичної ситуації або виникнення інших істотних ризиків для макроекономічної та фінансової стабільності.

За відсутності кризових явищ Національний банк продовжуватиме лібералізацію валютного ринку, яка відбувається з вересня 2015 року. Кінцева мета цього процесу – зняття усіх валютних обмежень та забезпечення режиму вільного руху капіталу, який є частиною Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Черговий етап валютних пом’якшень відбудеться вже 7 лютого 2019 року разом із вступом в силу Закону "Про валюту і валютні операції".

За даними сайту НБУ.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»