Платник ПДВ передав товарно-матеріальні цінності (далі — ТМЦ) на відповідальне зберігання. Утім зберігач не повертає платнику податку ТМЦ зі зберігання та не визнає факт знищення таких ТМЦ чи порушення умов його зберігання. Які у цьому випадку будуть податкові наслідки?

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч. 1 ст. 936 ЦКУ).

Зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (ч. 1 ст. 949 ЦКУ).

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

  • у разі втрати (нестачі) речі — у розмірі її вартості;
  • у разі пошкодження речі — у розмірі суми, на яку знизилася її вартість (ч. 1 ст. 951 ЦКУ).

ПДВ. Операція з передачі ТМЦ на відповідальне зберігання не є об’єктом оподаткування ПДВ. У разі, якщо після закінчення строку такого зберігання, визначеного договором, зберігач не повертає ТМЦ платнику податку (поклажодавцеві), такі ТМЦ вважаються поставленими, та операція з їх постачання підлягає оподаткуванню ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно з п. 188.1 ПКУ. При цьому податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ за такими товарами (ТМЦ) не нараховуються.

Податок на прибуток. Положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по операціях з відповідального зберігання ТМЦ.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Таке роз’яснення надала ДФСУ в ІПК від 12.11.2018 р. № 4793/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»