Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (далі — НКРЕ), та Антимонопольний комітет України (далі — АМКУ) одноголосно запевняють, що надання підтвердження монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на відповідних ринках з метою організації та проведення закупівель за державні кошти не належить до їх повноважень.

Ми вже повідомляли в новині «НКРЕ не надає довідки щодо обґрунтування застосування замовниками процедури закупівлі в одного учасника» про те, що до НКРЕ надходять численні запити (у т.ч. повторні) стосовно надання інформації та довідок щодо монопольного становища суб’єктів господарювання на ринку постачання електричної енергії (природного газу, теплової енергії) для їх подальшого використання як обґрунтування процедури закупівель в одного учасника.

Тоді НКРЕ зіслалася, що повноваження щодо визначення становищ, у т.ч. монопольного (домінуючого), суб’єктів господарювання на товарному ринку та прийняття відповідних рішень (розпоряджень) має АМКУ відповідно до п. 11 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 р. № 3659-XII.

Однак АМКУ чомусь також «відхрестився» від замовників держзакупівель.

Прес-служба АМКУ повідомила, що підтвердження монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на відповідних ринках з метою організації та проведення закупівель за державні кошти не належить до повноважень АМКУ.

При цьому посилаються на ст. 1 і ст. 8 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI, згідно з якими АМКУ є органом оскарження.

Проте повноваження АМКУ передусім визначаються Законом про АМКУ.

У цій спірній ситуації арбітром має виступати Мінекономрозвитку як Уповноважений орган у сфері держзакупівель. Тут варто звернутися до листа Мінекономрозвитку від 07.03.2012 р. №  3302-04/8710-12, де надавалося роз’яснення щодо орієнтовного поетапного порядку проведення процедури закупівлі в одного учасника.

Мінекономрозвитку не двозначно пояснював: обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника може містити посилання на нормативно-правові акти, зокрема, на ст. 5 Закону України «Про природні монополії» від 20.04.2000 р. № 1682-III (далі — Закон про природні монополії). Згідно з нею зведений  перелік  суб’єктів природних монополій ведеться АМКУ на підставі реєстрів суб’єктів природних  монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, а в інших  сферах, у яких діють суб’єкти природних монополій, — національними комісіями регулювання природних монополій у відповідній сфері або органами виконавчої  влади, що здійснюють функції  такого регулювання до створення зазначених комісій.

При цьому відповідно до ст. 13 Закону про природні монополії національні комісії регулювання природних монополій, зокрема, складають і ведуть реєстри суб’єктів природних монополій, діяльність яких регулюється згідно із Законом про природні монополії.

Сподіваємося, що найближчим часом НКРЕ та АМКУ все ж таки вирішать: хто з них інформуватиме замовників держзакупівель про монопольне становище підприємств, що здійснюють постачання тепла, води, електроенергії та природного газу.
Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»