Підприємства (незалежно від форми власності) або ФОП, які використовують найману працю, мають витрачати на охорону праці не менш ніж 0,5% фонду оплати праці за попередній період. Якщо говорити про бюджетників, то суми таких витрат у них встановлюються у колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей. На цьому наголосили фахівці ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, зробивши посилання на ст. 19 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII. Витрати на охорону праці визначаються за правилами бухобліку. Їхній розмір встановлюється за період, що дорівнює календарному року, з 1 січня по 31 грудня. Показники фонду оплати праці інспектори праці можуть дізнатися з статистичної звітності (зокрема, зі Звіту з праці).

Перелік витрат роботодавця, що належать до витрат з охорони праці, визначений постановою КМУ від 27.06.2003 р. № 994, і включає, зокрема:

  • приведення основних фондів у відповідність з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці;
  • усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів, або приведення їх рівня на робочих місцях до вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
  • проведення атестації робочих місць;
  • проведення навчання і перевірки знань з охорони праці;
  • забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям або засобами індивідуального захисту відповідно до норм, передбачених законодавством, або до норм, визначених колективним договором;
  • забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою;
  • проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Також фахівці органу Держпраці підкреслили, що витрати на питну воду, опалення та електроенергію не належать до витрат з охорони праці. Адже, приміром, питна вода, це передусім щоденна фізіологічна потреба людини, а заходи та засоби охорони праці мають вужчу спрямованість, адже їхня мета зберегти життя, здоров’я і працездатність людини саме у процесі трудової діяльності.

За невиконання нормативу витрат на охорону праці на роботодавця може бути накладено штраф у розмірі 25% від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці в звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за таких період, проте максимальний розмір стягнення не може перевищувати 5% середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік. Якщо підприємство у колдоговорі або у Положенні про охорону праці взяло на себе підвищені зобов’язання і, приміром, встановило рівень витрат на охорону праці у розмірі не 0,5%, а 1, 2, 3 чи 5% фонду оплати праці, то все одно розмір штрафу повинен розраховуватися виходячи з мінімального показника передбаченого законом (тобто 0,5% фонду оплати праці).

 

Одна зі статей витрат на охорону праці - проведення навчання і перевірки знань з охорони праці. У зв’язку з цим радимо ознайомитися з матеріалом  «Навчання з охорони праці: організація, види, періодичність» сервісу «Інтерактивна бухгалтерія».

Для отримання доступу до цього та інших матеріалів сервісу "Інтерактивна бухгалтерія" - скористайтеся  ТЕСТОВИМ 3-денним доступом до сервісу.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»