Підприємство-МСФЗшник може подавати менше інформації на проміжні дати, порівняно з його річною фінансовою звітністю (п. 5 МСБО 34).

Водночас, якщо таке підприємство публікує комплект стислої фінзвітності у своєму проміжному фінзвіті, ця стисла звітність має містити, як мінімум (п. 10 МСБО 34):

  • усі заголовки та проміжні підсумки, що були включені в останню річну фінзвітність;
  • вибіркові окремі пояснювальні примітки, як того вимагає МСБО 34.

Також не заборонено включати в стислу проміжну фінансову звітність більшу кількість інформації, ніж мінімальні статті чи окремі пояснювальні примітки, визначені в цьому стандарті (п. 7 МСБО 34)

По суті все зводиться до того, що керівництво таких підприємств самостійно ухвалює рішення щодо обсягів проміжної фінзвітності. А отже, формально, можуть дозволити собі складати лише дві форми: баланс і звіт про фінрезультати.

Схильні до цієї думки і податківці.

До речі натякають на таку можливість і тернопільські колеги з ДФС.

Вони стверджують, що платники податку на прибуток (крім суб’єктів мікропідприємств, малого підприємництва, неприбуткових установ та організацій, представництв іноземних суб’єктів господарювання) разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали подають квартальну фінзвітність, складену за національними чи міжнародними стандартами, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»