Відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

При цьому пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Грошові кошти (гроші), згідно з нормами ст. 192 Цивільного кодексу України, — це платіжні засоби. І законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України — гривня (іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом).

Тому, враховуючи вищезазначене, грошові кошти, сплачені замовником до місцевого бюджету як пайовий внесок на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, не визначаються як товари/послуги і не є об’єктом оподаткування ПДВ згідно вимог ПКУ.

Відповідно й сума відшкодування (в грошовій формі) пайового внеску у розвиток інфраструктури міста сплачена однією стороною договору про комплексну забудову (забудовника) другій стороні зазначеного договору не визначається як товари/послуги і не є об’єктом оподаткування ПДВ згідно вимог ПКУ.

ІПК ГУ ДФС у Чернiвецькiй області
від 18.06.2018 р. № 2682/ІПК/24-13-12-01

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»