Чи можна надавати працiвникам, якi працюють за сумiсництвом з оплатою працi пропорцiйно до вiдпрацьованого часу, додаткову вiдпустку за ненормований робочий день з урахуванням фактичного навантаження i пропорцiйно до вiдпрацьованого часу на вiдповiднiй посадi?

Відповідає Управління Держпраці у Хмельницькій області.

Однiєю з основних умов для встановлення працiвниковi ненормованого робочого дня є перiодичнiсть виконання роботи понад установлену тривалiсть робочого часу. Як компенсацiя за роботу на умовах ненормованого робочого дня працiвниковi надається додаткова оплачувана вiдпустка тривалiстю до семи календарних днiв.

Водночас пунктом 2 Рекомендацiй № 7 застосовувати ненормований робочий день для працiвникiв, зайнятих на роботi з неповним робочим днем, не рекомендується. Вирiшення цього питання належить до компетенцiї роботодавця.

Сумiсництво визначається як виконання працiвником, крiм основної, iншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вiльний вiд основної роботи час на тому, самому чи iншому пiдприємствi, в установi, органiзацiї чи в громадянина за наймом. Тобто працiвник не може виконувати в один i той самий час (наприклад, з 8.00 до 15.00) роботу як за основним мiсцем роботи, так i за сумiсництвом.

Якщо у зв'язку зi специфiкою роботи працiвник може перiодично виконувати основну роботу поза межами робочого часу, а потiм виконувати роботу за сумiсництвом, йому може бути встановлено ненормований робочий день i вiдповiдно щорiчну додаткову вiдпустку на умовах, визначених у колективному договорi.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»