Передбачені ст. 119 КЗпП гарантії за своєю сферою дії поширюються на всіх без винятку працівників, у тому числі сумісників, незалежно від того, працюють вони за строковим чи безстроковим трудовим договором. Право на зазначенні гарантії виникає у зв’язку із настанням юридичного факту залучення до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призову на військову службу за призовом під час мобілізації або на особливий період.

Указами Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 та від 14.01.2015 р. № 15/2015 було оголошено часткову мобілізацію. Тобто, відповідно до чинного законодавства настав особливий період, який діє до цього часу.

Окрім того, питання  наявності особливого періоду в державі поза часом проведення мобілізації було, також, предметом судових розглядів.

При цьому, ст. 119 КЗпП, яка гарантує збереження місця роботи, посади і середнього заробітку під час дії особливого періоду, є спеціальною правовою нормою відносно п. 3 ст. 36 КЗпП, прийняття якої було обумовлено проведенням в Україні АТО і, відповідно, необхідністю залучення громадян (працівників) до виконання військових обов’язків. У випадку закінчення умов особливого періоду функціонування Збройних Сил України, стане можливим звільнення згідно п. 3 ст. 36 КЗпП.

Тому звільнення працівника, що працює за строковим трудовим договором, можливе лише після закінчення дії контракту про проходження громадянами України військової служби.

За повідомленням ГУ Держпраці у Львівській області.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»