Черговий випадок оскарження результатів перевірки, доведений до касаційної інстанції.

Так, під час проведення невиїзної документальної перевірки податковий орган вказав на ряд недоліків первинної документації, а саме:

  • відсутність протоколу погодження ціни, умов, на яких буде прийматися якість виконаних робіт;
  • неможливість встановити зміст наданих послуг;
  • відсутність у акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) відомостей про особу, яка його підписала від замовника;
  • відсутність у рахунку-фактурі відомостей про особу, яка його склала;
  • зазначення незрозумілих одиниць виміру послуг в рахунку-фактурі та акті здачі-прийняття робіт;
  • строк сплати на підставі договору.

При цьому, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена.

Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг та окремих позицій у первинних облікових документах, які не впливають на зміст господарської операції, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Окрім того, за своїм економіко-юридичним змістом послуга являє собою діяльність, результати якої не мають матеріального виразу, а реалізуються та споживаються у процесі її здійснення. Виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаним в договорі, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції.

Постанова ВСУ від 04.04.2018 р.
у справі
№ 810/4751/13-а

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»