Оскільки планування навчального процесу належить виключно до компетенції навчального закладу освіти, то й навчальну відпустку має бути надано й оплачено в терміни, обумовлені навчальними закладами в межах, визначених ст. 15 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі Закон про відпустки).

Мінсоцполітики у листі від 26.03.2018 р. № 479/0/101-18/284 зауважило, що навчальна відпустка є пільгою для працівника, а не обов'язком (глава XIV КЗпП "Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням"), тому він може скористатися нею в повному обсязі, лише частково або не скористатися взагалі.

Питання щодо надання відпустки за бажанням працівника меншою тривалістю, ніж передбачено ст. 15 Закону про відпустки, має вирішуватись за погодженням між працівником і роботодавцем. Якщо роботодавець погодиться на такі умови надання зазначеної відпустки за заявою працівника, то порушень законодавства про працю не буде.

Крім того, такі відпустки мають цільове призначення: для виконання лабораторних робіт, складання державних іспитів, підготовки та захисту дипломного проекту і т. ін.

Якщо працівник у зв'язку з досягненням мети, для якої була надана відпустка, виходить на роботу до закінчення установленого часу відпустки, оплата його праці з першого дня виходу на роботу провадиться на загальних підставах без урахування раніше виплачених сум за невикористані дні відпустки.

Для відрахування з працівника виплачених коштів за невикористані дні відпустки не вбачається правових підстав.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»