Мінекономрозвитку та торгівлі пропонує внести низку змін у законодавство щодо захисту прав споживачів. Деякі запропоновані зміни дійсно давно назріли і їх варто внести в законодавство, інші ж викликають подив.
Техніка завдяки науковому прогресу зробила досить великий крок уперед. Тепер аудіо- та відеофіксацію можна здійснювати на телефон, а з нього файл можна переписати на флешку чи на диск. Тому досить логічно виглядає запропоноване доповнення «інформацією, що міститься на електронних носіях» переліку доказів, наведених в ст. 57, та джерел для відтворення аудіо- та відеозаписів у ст. 188 Цивільного процесуального кодексу України. Або ж пропонують прямо заборонити в будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем тексту умов гарантійного обслуговування, у тому числі шляхом друкування його кеглем, меншим за кегль шрифту основного тексту, злиття кольору шрифту з кольором фону. Позитивним є підтвердження права споживача достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних виплат або одноразовим поверненням усієї суми боргу.
Інші ж нововведення є цікавішими. Зокрема, порівняймо визначення «безпека продукції»:
|
Діючий термін |
Запропонований проектом |
|
відсутність будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції |
стан продукції, за якого продукція за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (включаючи строк служби та в разі необхідності введення в експлуатацію, вимоги щодо встановлення та технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам |
Тобто з прийняттям змін безпечною продукцією буде і трішки небезпечна продукція. І це не жарт.
Або ж узяти норму щодо сплати неустойки за виправлення товару неналежної якості:
|
Діюча норма |
Запропонована проектом |
|
За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару |
За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків у строк, визначений за домовленістю сторін, але не більше ніж за чотирнадцять календарних днів споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару |
Звідки у виробника з’явиться стимул швидше забезпечити клієнта нормальним товаром, якщо його відповідальність у вигляді неустойки обмежена в часі? Отже, проект викликає багато запитань. Наприклад, як наведені норми відповідають заявленим прагненням, зокрема:
- усуненню дублювання контрольних функцій органів захисту прав споживачів та органів державного ринкового нагляду, органів, відповідальних за харчову безпеку, органів, відповідальних за безпечність послуг (робіт);
- усуненню дублювання відповідальності суб'єктів господарювання у сфері забезпечення безпечності нехарчової продукції, послуг (робіт);
- запровадженню єдиних вимог до маркування продукції;
- скасуванню заборони випускати та/або реалізовувати продукцію, стосовно якої державою не встановлено вимог;
- виключенню положень, що створюють технічні бар'єри в торгівлі;
- спрощенню для споживача порядку звернення за захистом своїх прав.
Тож головне запитання: кого будуть більше захищати запропоновані зміни — споживача чи виробника/торговця?
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту прав споживачів)»
