Під час узагальнення судової практики ВГСУ прийшов до таких висновків:
- оскільки саме виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу визнається порушенням прав власника патенту, дослідження лише протоколів погодження, сертифікатів та технічних умов у випадку, коли предметом спору є продукти, що відрізняються лише певним процентним співвідношенням хімічних елементів, не можна визнати належним дослідженням предмета спору;
- назва твору, фрази, словосполучення та інші частини твору, які можуть використовуватися самостійно, підлягають охороні як об’єкт авторського права тільки в тому випадку, коли вони є результатами творчої діяльності автора та є оригінальними;
- позначення, які не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання, не можуть одержати правову охорону;
- використання Товариством аудіовізуального твору шляхом його публічного сповіщення у складі іншого аудіовізуального твору не підпадає під визначення вільного використання, передбаченого ст.ст. 21–25 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 р. № 3792-XII.
- організація колективного управління у зв’язку з комерційним використанням відповідачем фонограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань має право вимагати надання відомостей, необхідних для виплати винагороди (роялті), від часу встановлення такого використання до часу укладання з організацією колективного управління договору про виплату винагороди (роялті) й у випадку позадоговірного використання зазначених об’єктів тощо.
Оглядовий лист ВГСУ від 19.11.2013 р. № 01-06/1658/2013
