Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП, застосування контрактної форми трудового законодавства можливе тільки у випадках, визначених законом.

Як показує практика, місцеві органи виконавчої влади досить часто приймають власні порядки про порядок укладення контрактів з керівниками та на підставі них контракти укладають незалежно від того, прописано це в законах України чи ні.

Зважаючи на неоднозначне тлумачення судами норм щодо законності укладення контрактів, Конституційний  Суд України видав роз’яснення від 01.08.2013 р. № 22-14-17/1749, де висловив свою позицію з цього приводу.

Так, КСУ наголосив, що його рішення від 09.07.1998 р. № 12-рп/98 залишається чинним і сьогодні, а позиції, висловлені в рішеннях КСУ, носять імперативний характер й обов’язкові для всіх без винятків юросіб і фізосіб. У зазначеному рішенні КСУ вказав, що можливість та обов’язковість укладення органами місцевого самоврядування контрактів із керівниками визначається виключно законами. До того ж контрактна форма трудового договору не може впроваджуватися нормативними актами центральних і місцевих органів виконавчої влади, актами органів місцевого самоврядування, колективними договорами й угодами та іншими локальними нормативними актами. Детальніше про все це та судову практику ― у матеріалі «Контракт для керівників комунальних підприємств та медзакладів: чи потрібно укладати».
Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»