Суб’єкт ринку під час функціонування Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку НБУ (далі — Система підтвердження угод) включає до заявки на продаж іноземну валюту, яка є на рахунку клієнта чи суб’єкта ринку на час подання заявки (п. 30 р. I Положення від 10.08.2005 р. № 281).

Нацбанк у листі зазначає, що вказане обмеження встановлено для операцій із продажу іноземної валюти, що здійснюються суб’єктом ринку з НБУ, і не обмежують право банку укласти договір із клієнтом щодо продажу останнім валютної виручки (вільний продаж) на умовах «том» або «спот», яка надійде в день розрахунків за таким договором).

Банк має право купувати іноземну валюту, яка надійшла на користь його клієнтів і підлягає обов’язковому продажу, без наявності укладеного договору з клієнтом (абз. 15 п. 4 р. I Положення № 281 та п. 5 постанови від 30.05.2017 р. № 45).

Водночас укладання договору між банком і клієнтом щодо продажу на умовах «том» або «спот» частини майбутньої валютної виручки клієнта не суперечитиме встановленій вимозі стосовно обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті з-за кордону. При цьому мають бути дотримані вимоги п. 5 постанови № 45 щодо строку здійснення вповноваженим банком обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті.

Отже, банк може укласти договір із клієнтом щодо купівлі/продажу валюти на умовах «том» або «спот» для здійснення розрахунків за операціями, зазначеними в п.п. 10–12 р. I Положення № 281, за умови, якщо на день виконання валютної операції будуть дотримані вимоги Декрету Кабміну від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Положення та інших нормативно-правових актів Національного банку України, зокрема стосовно подання до банку документів, які підтверджують правомірність здійснення валютної операції.

 

 

 

 

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»