До оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням:

  • у межах території України не більш як 0,1 розміру мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у розрахунку за кожен календарний день такого відрядження;
  • за кордон — не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, у розрахунку за кожен такий день.

Це передбачає пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ.

Водночас ДФС в ІПК від 19.10.2017 р. № 2301/6/99-99-13-02-03-15/ІПК доходить висновку: якщо сума добових для відрядження за кордон, яка розрахована відповідно до пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ, виплачена в національній валюті України (гривні) і внаслідок коливання обмінного курсу валют збільшується сума таких добових, то різницю між виданими добовими та добовими, розрахованими з урахуванням цих коливань, слід розглядати як надміру витрачені кошти, що підлягають поверненню працівником до каси товариства чи зарахуванню їх на відповідний рахунок підприємства.

У разі неповернення таких коштів у встановлені законодавством строки їх сума включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку з відповідним оподаткуванням.

Крім того, оподаткуванню підлягає вся сума добових у випадку відсутності відповідних підтвердних документів.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»