До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості, зокрема, харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств (пп. «б» пп. 164.2.17 ПКУ).

Фахівці ДФС, посилаючись на пп. 70.12.1 ПКУ, нагадали: реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі — РНОКПП) використовується, зокрема, під час виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізична особа зобов’язана надавати інформацію про РНОКПП юрособам, що виплачують їй доходи.

Тим самим контролери натякнули: якщо мовиться про харчування працівників, то про жодне невизначене коло осіб, яке унеможливлює визначення оподатковуваного доходу, у цьому випадку не йдеться. Усі особи ідентифіковані, адже це працівники підприємства, — отже, вартість харчування обкладається ПДФО і ВЗ відповідно до пп. «б» пп. 164.2.17 ПКУ.

Важливо зазначити: надаючи таке роз’яснення у частині ПДФО, контролери не використали поняття «шведський стіл». Водночас коли фахівці ДФС у цьому ж листі пояснювали особливості обкладення ПДВ, мовилося саме про шведський стіл.

Раніше, зокрема в листі ДФС від 23.11.2016 р. № 25308/6/99-99-13-02-03-15, контролери наголошували: якщо роботодавцем організовується для працівників безкоштовне харчування за принципом «шведського столу», коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований, то вартість такого харчування не може розглядатися як об’єкт оподаткування.

Тож, роботодавцям потрібно бути обережним із цим питанням, а також готовим довести неможливість визначення кількості спожитих продуктів.

ІПК ДФС від 13.10.2017 р.
№ 2233/6/99-99-15-01-01-15/ІПК

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»