Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру й тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку держслужбовцем утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ  (далі — дисциплінарна комісія). Це вимагає ст. 69 Закону України «Про державну службу»  від 10.12.2015 р. №  889-VIII (далі — Закон).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є подання дисциплінарної комісії, яке має рекомендаційний характер для суб’єкта призначення.

Нацагентство з питань держслужби в листі від 15.09.2017 р. № 31-р/з звертає увагу на те, що рекомендаційний характер подання дисциплінарної комісії має ознаки рекомендаційної правової норми, що, своєю чергою, рекомендує певний спосіб дій.

Однак рекомендаційний характер подання дисциплінарної комісії не позбавляє суб’єкта призначення обов’язку виконати дії, передбачені Законом.

Повноваженнями щодо визначення виду стягнення й урахування, зокрема, обставин, що пом’якшують чи обтяжують дисциплінарний проступок, наділена винятково дисциплінарна комісія відповідно до Закону, який не надає права суб’єкту призначення застосовувати до держслужбовця інший вид дисциплінарного стягнення, ніж той, що рекомендований дисциплінарною комісією.

Таким чином, виключними повноваженнями щодо встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини держслужбовця наділена лише дисциплінарна комісія.

Водночас суб’єкт призначення наділений правом не застосовувати до держслужбовця вид дисциплінарного стягнення, що рекомендований дисциплінарною комісією. Проте у випадку відмови суб’єкта призначення від застосування рекомендацій дисциплінарної комісії він повинен надати обґрунтовані підстави такої відмови.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»