Вимогами чинного законодавства України не визначено обов’язку контрагента щодо підписання акта звірки взаємних розрахунків.

З практики розгляду справ Вищим господарським судом України вбачається, що акт звірки взаємних розрахунків не є зведеним бухгалтерським регістром і первинним бухгалтерським документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, а належними доказами, які підтверджують наявність або відсутність зобов’язань сторін, є первинні бухгалтерські документи. Тому акт звірки взаємних розрахунків може вважатися належним доказом лише в разі підтвердження відображених у ньому операцій первинними бухгалтерськими документами та зведеними бухгалтерськими регістрами.

Водночас для уникнення непорозумінь щодо складання та підписання акта звірки взаємних розрахунків сторони мають право обумовити зазначене питання в договорі (наприклад, необхідність звірки; строки (періодичність) проведення звірки; порядок її проведення; строки для надання відповіді на повідомлення, що пов’язані зі звіркою, тощо).

Відповідні роз’яснення надала Держаудитслужба в листі від 20.02.2017 р. № 25-16/104.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»