При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, оскільки законодавством не передбачено жодних підстав для його зменшення.

Указана правова позиція міститься також в постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 р. № 6-511цс16, котра була прокоментована в матеріалі «Компенсація за час вимушеного прогулу не зменшується на суму отриманої допомоги по безробіттю» газети № 157/2016.

Проте під час попереднього розгляду апеляційний суд зменшив розмір компенсації за час вимушеного прогулу на суму допомоги по безробіттю посилаючись на п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9, що є помилковим. Викладені в Постанові роз’яснення були надані з урахуванням вимог законодавства, зокрема ч. 3 ст. 117 КЗпП, яку виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 20.12.2005 р. № 3248-IV.

Постанова ВСУ від 21.09.2017 р.
№ 6-2597цс16

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»