Контролюючий орган до 01 жовтня року, що настає за звітним, формує переліки платників податків, господарські операції яких підпадають під критерії контрольованих.

За результатами госпдіяльності, здійсненої платником податку у 2016 році, контрольованими операціями можуть визнаватися господарські операції за умови одночасного виконання двох вартісних умов:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку,  перевищує 50 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків із кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 5 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Отже, для формування переліків платників податків, господарські операції яких підпадають під критерії контрольованих та від яких, відповідно, очікується подання звіту про контрольовані операції за 2016 рік, ДФС у листі від 18.08.2017 р. № 22283/7/99-99-12-03-07-17 рекомендує встановити одночасність виконання зазначених умов таким чином.

Для упередження маніпулювання платниками податків показниками податкової звітності з метою виведення господарських операцій зі статусу контрольованих необхідно обов’язково співставляти показники:

  • податкової декларації з податку на прибуток, які зазначено в рядку 01 «дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку)»;
  • сумарні показники звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), які зазначено в рядку 2000 «чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)», у рядку 2120 «інші операційні доходи», у рядку 2200 «дохід від участі в капіталі», у рядку 2220 «інші фінансові доходи» та в рядку 2240 «інші доходи»;
  • обсяги поставок згідно з деклараціями з ПДВ.

Отже, необхідно сформувати перелік платників податку на прибуток, річний дохід яких за 2016 рік перевищує 50 млн грн.

Наступним кроком є встановлення кола нерезидентів, з якими платник податків здійснював господарські операції для цілей трансферного ціноутворення, передбачені, зокрема, пп. 39.2.1.4 ПКУ, та визначити обсяги цих господарських операцій.

Із цією метою доцільно співставити показники митних декларацій, податкових декларацій із податку на прибуток, податкових декларацій із ПДВ і звітів про фінансові результати, зокрема:

  • з митних декларацій — щодо обсягів експортно-імпортних операцій з окремими нерезидентами (при експорті митні декларації можуть бути оформлені в режимах АА, ДМ, ДТ, ДР, при імпорті — АА, ДМ, ДЕ, ДТ, ДР).
  • з податкових декларацій із податку на прибуток:
    • щодо збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму 30% вартості товарів, у т.ч. необоротних  активів, робіт і послуг, придбаних у нерезидентів (у т.ч. нерезидентів — пов’язаних осіб), що зареєстровані в державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (рядок 3.1.7 Додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств);
    • щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками й іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами, над 50% суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат і суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, у якому здійснюється нарахування таких процентів (рядок 3.1.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств);
  • з єдиного реєстру податкових накладних — щодо операцій із постачання послуг нерезидентами на митній території України (платником податку виписані податкові накладні на отримання послуг від нерезидентів);
  • зі звіту про фінансовий результат — щодо фінансових витрат (рядок 2250) тощо.

Після відбору контрагентів платника податку виникає необхідність дослідити відповідність таких контрагентів критеріям, установленим пп. 39.2.1.1 ПКУ.

Водночас про пов’язаність платника та його контрагента можуть свідчити: однакові або схожі назви компаній; використання на веб-сайтах платника та контрагента, а також на бланках документів однакових логотипів; підписання договорів та комерційних документів особами, які мають однакові прізвища, є одночасно засновниками/учасниками, керівниками або членами колегіальних органів цих компаній тощо.

Також у згаданому листі наводиться список джерел з інформацією для визначення пов’язаності осіб.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»