У Верховній Раді України зареєстрували Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів із детінізації обігу товарів і послуг (за № 7142).

Як зазначено в пояснювальній записці, за даними міжнародних експертів, Україна входить до двадцятки країн-лідерів із найбільшим обсягом відпливу тіньового капіталу з країни (майже $9 млрд за рік). Отже, тіньовий капітал є потужним незадіяним інвестиційним ресурсом для розвитку бізнесу в Україні та ресурсом для стабілізації її фінансової системи.

Створення стимулів для перебування бізнесу в легальній економіці та залучення тіньових капіталів некримінального походження в легальний сектор вирішено здійснити таким шляхом:

у частині податкового контролю:

  • запровадження вичерпних критеріїв податкового контролю за витратами суб’єктів спрощеної системи оподаткування, які не звільнені від обов’язку застосування РРО й зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат лише у вигляді обліку платників податків, зустрічних звірок, камеральних і фактичних перевірок, а також чітке визначення недопустимості застосування інших форм податкового контролю для таких платників податків;

у частині податкових накладних:

  • запровадження обов’язкової ідентифікації в податковій накладній суб’єкта господарювання — покупця (отримувача) товарів/послуг, який не є платником ПДВ, із метою надання можливості відстеження руху товарів до конкретного суб’єкта господарювання та повноти сплати податку постачальниками — платниками ПДВ;

у частині спрощеної системи оподаткування:

  • уведення спрощеного обліку витрат за уніфікованою формою лише тими суб’єктами спрощеної системи оподаткування 2-ї та 3-ї груп, які не звільнені від обов’язку застосування РРО;
  • запровадження положення про оприбуткування товарів платниками єдиного податку, які не звільнені від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій, на підставі документів, складених платниками ПДВ (окрім товарів ручної роботи несерійного виробництва та сільськогосподарської продукції, що підпадає під визначення груп 1–24 УКТ ЗЕД);

у частині застосування реєстраторів розрахункових операцій:

  • однозначне врегулювання обов’язку застосування РРО під час здійснення торгівлі дистанційним способом;
  • запровадження обов’язку застосування РРО, отримання документів на придбані товари (роботи, послуги) та здійснення спрощеного обліку в Книзі обліку доходів та витрат лише тими фізичними особами — підприємцями, які здебільшого використовуються з метою легалізації тіньового обігу технічно складних побутових товарів, ювелірних виробів високого цінового сегмента, лікарських засобів і підакцизних товарів незалежно від місця провадження діяльності;
  • запровадження обов’язку застосування РРО, отримання документів на придбані товари (роботи, послуги) та здійснення спрощеного обліку в Книзі обліку доходів та витрат для тих фізичних осіб — підприємців, які провадять діяльність із продажу товарів та/або надання послуг торговельному об’єкту (крім ринку) площею понад 150 кв. м або в окремому приміщенні площею понад 100 кв. м, що дозволить вивести з «тіні» діяльність великих торговельних мереж та підвищити рівень сплати податків ними. При цьому обов’язкове застосування РРО не запроваджується для ФОП, які провадять діяльність через пункти дрібнороздрібної торгівлі та тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності як у межах таких торговельних об’єктів, так і  поза їх межами, без змін лишається діяльність реальних невеликих підприємців, що здійснюють торгівлю на ринках, у кіосках, павільйонах, спорудах невеликої площі тощо, тобто не є ризиковою групою, яка використовується з метою мінімізації податкових зобов’язань;
  • запровадження єдиного порядку оприбуткування отриманих товарів, установлення єдиної форми обліку отриманих товарів (у Книзі обліку доходів та витрат) для суб’єктів спрощеної системи оподаткування, не звільнених від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій;
  • запровадження можливості РРО операцій шляхом персоналізації на веб-сайті контролюючого органу;
  • запровадження фіскальної печатки як обов’язкового реквізиту розрахункового документа, що друкується у вигляді двомірного штрихового коду (QR-код розміром не менш як 20х20 мм) з метою  уникнення підроблень виданих розрахункових документів;
  • запровадження обов’язку затвердження КМУ єдиного технічного регламенту на РРО та встановлення вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій у такому Технічному регламенті;
  • підвищення відповідальності за порушення законодавства про застосування РРО залежно від повторності вчиненого порушення та запровадження мінімального обсягу відповідальності без прив’язки до вартості товарів.
Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»