Факт виконання водієм фактично трудових обов’язків можуть засвідчувати й первинна документація та інші документи, що підтверджують його відносини із суб’єктом господарювання.

Апеляційний суд Чернігівської області в рішенні від 11.07.2047 р. за справою № 750/12486/16-ц розглянув позов водія міжнародних перевезень до ФОПа, у якого він, як вважає, працював увесь час.

Позов обґрунтований тим, що з 02.03.2014 р. по 21.02.2015 р. особа працювала у ФОПа водієм. На початку 2014 року ФОП запросив позивача на роботу як водія на регулярні міжнародні перевезення вантажів строком на рік зі сплатою зарплати й добових. Водій надав трудову книжку, яка й лишилася у ФОПа на період найму. ФОП обіцяв позивачу офіційне працевлаштування та виплату офіційної зарплати. За період із 02.03.2014 р. по 21.02.2015 р. відповідач регулярно видавав позивачу відрядні добові, а зарплату не виплачував, мотивуючи це утриманням із неї вартості недостачі. 21.02.2015 р. ФОП повернув позивачу трудову книжку, з якої позивач дізнався, що записи про працевлаштування та про звільнення за вказаний період відсутні.

Тож позивач звернувся до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, звернув увагу на такі факти:

1. ФОП на ім’я водія оформив довіреність, за якою той здійснював міжнародні перевезення вантажів, перетинаючи кордони Україна – Фінляндія через Російську Федерацію транспортним засобом, який належав перевізнику ФОП.

2. За даними для виїзду за кордон водій у період із 20.03.2014 р. по 12.02.2015 р. 30 разів на автомобілі перетинав кордон Фінляндії.

3. Водій був притягнений до адміністративної відповідальності за здійснення без спеціального дозволу міжнародного автомобільного перевезення важковагового вантажу як водій транспортного засобу марки «ДАФ», який належить ФОП.

4. За інформацією, наявною станом на 23.05.2017 р. у Єдиній автоматизованій інформаційній системі органів ДФС, відомості про транспортні засоби ФОП зазначені в митних деклараціях, оформлених у період із 02.03.2014 р. по 02.03.2015 р. Київською, Київською міською, Житомирською, Чернігівською, Рівненською, Сумською митницями ДФС.

Також апеляційний суд урахував, що ФОП не надав жодних доказів, які б спростовували доводи позивача й підтверджували існування між сторонами орендних відносин, не надав митних декларацій.

Тож апеляційний суд вважає, що позивачем доведено перебування сторін у фактичних трудових відносинах із 02 березня 2014 року по 21 лютого 2015 року, проте встановлення факту перебування в трудових відносинах не передбачено нормами ЦПК України, а тому позов у цій частині не підлягає задоволенню.

Отже, відповідно до ст. 116 КЗпП із відповідача підлягає стягненню заробітна плата, яка не може бути, згідно із ч. 1 ст. 95 КЗпП, менше мінімально встановленого розміру оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»