Фахівці служби нагадали: конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або вповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за 2 тижні до встановленого графіком строку (ст. 10 Закону про відпустки).

Зміна строків надання відпусток, відображених у графіку, може бути проведена за узгодженням сторін трудового договору та за умови виникнення обставин, що змушують перенести щорічну відпустку.

Якщо працівник просить перенести відпустку, наприклад, за сімейними обставинами на інший період чи надати її в стислі строки та роботодавець не заперечує щодо зміни в графіку періоду використання ним відпустки, то порушення законодавства про відпустки не вбачається.

Чинне законодавство передбачає виплату заробітної плати працівникам за час відпустки не пізніше ніж за 3 дні до її початку. У зазначений строк має виплачуватися заробітна плата за час усіх видів відпусток, передбачених ст. 4 Закону про відпустки, за винятком відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами, оплата яких регулюється іншими законодавчими актами.

Відповідно до параграфа другого ст. 7 Конвенції про оплачувані відпустки від 24.06.1970 р. № 132, суми, що належать до виплати за час відпустки, виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи й роботодавця.

Отже, зважаючи на положення зазначеної статті Конвенції й те, що конкретний період надання щорічної відпустки або її частини узгоджується між працівником і роботодавцем, працівник може окремо в заяві висловити своє бажання про отримання відпускних у строки, визначені між ним і роботодавцем. Це означає, що роботодавець може виплатити відпускні в інший обумовлений із працівником строк.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»