Законодавець удосконалив порядок стягнення аліментів на дитину. Зокрема низку змін унесено до Сімейного кодексу України:

1) уточнено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини;

2) закріплено, що обирати, як стягуватимуться аліменти — у частці від доходу матері, батька чи у твердій грошовій сумі, має той із батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина;

3) розширено перелік обставин, які враховуються судом під час визначення розміру аліментів: суд зважатиме в тому числі й на наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, а також доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, зокрема на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) збільшено мінімальний розмір аліментів на одну дитину — 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (замість нинішніх 30%);

5) тому з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина, надано право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів:

  • у розмірі на одну дитину — однієї чверті, на двох дітей — однієї третини, на трьох і більше дітей — половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10-ти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину;
  • у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (у разі визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі);

6) урегульовано, що  в разі подання заяви про видачу судового наказу аліменти присуджуються з дня подання такої заяви;

7) закріплено, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який є фізичною особою — підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування чи є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої зарплати працівника для відповідної місцевості;

8) передбачено, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, у т.ч. і в разі виникнення заборгованості з вини особи, котра зобов’язана сплачувати аліменти за домовленістю між батьками (а не лише за рішенням суду). Водночас уточнено: неустойка (пеня) нараховується за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості;

9) узаконено, що в разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника такий платник зобов’язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних із простроченої суми. Платник додаткових витрат вважається таким, що прострочив оплату, якщо він не виконав свій обов’язок щодо оплати додаткових витрат у строк, установлений рішенням суду, або за домовленістю між батьками, а в разі їх відсутності або в разі невстановлення такого строку — зі спливом 7-ми днів після пред’явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив.

Відповідні зміни передбачені Законом України від 17.05.2017 р. № 2037-VIII, що набирає чинності через місяць із дня його опублікування (опублікований у «Голосі України» за 08.06.2017 р. (№ 102)).

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»