Жінка чи батько дитини, бабуся, дід чи інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, у період перебування у відпустці для догляду за дитиною, за їх бажанням, можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома (ч. 8 ст. 179 КЗпП).

Передбачено можливість надомної праці для інвалідів, зокрема зазначено, що інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, державна служба зайнятості сприяє в працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома (ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-XII).

Згідно з п. 1 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.1981 р. № 275/17-99 (далі Положення № 275), передбачено, що надомниками вважаються особи, які уклали трудовий договір із підприємством про виконання роботи вдома особисто з матеріалів і з використанням знарядь та засобів праці, виділених роботодавцем або придбаних за рахунок його коштів, а також із власних матеріалів та з використанням особистих механізмів й інструментів із дозволу керівництва.

На надомників поширюється законодавство про працю, а також колдоговори.

Праця надомників спрямовується зазвичай на виробництво товарів широкого вжитку та надання окремих видів послуг. Адміністрація підприємства може використовувати працю надомників і для виготовлення інших видів виробів (робіт), якщо за характером і технологією виробництва це можливо в надомних умовах й економічно доцільно. Останнім часом надомну працю застосовують у різних сферах діяльності. Якщо раніше вдома працювали переважно диспетчери, агенти з постачання, дизайнери, редактори й інші працівники подібних професій, то нині до роботи вдома дедалі частіше залучають і кваліфіковану робочу силу — інженерно-технічних працівників, дослідників, фахівців у сфері інформатики, творчих працівників (журналістів, викладачів).

Робочим місцем надомника може бути його квартира чи інші підходящі приміщення, які йому належать, у т.ч. і не за місцезнаходженням (юридичною адресою) підприємства, тобто в іншій місцевості (населеному пункті). Квартира надомника має відповідати певним вимогам. Зокрема в п. 9 Положення № 275 зазначено, що організація трудових процесів удома допускається лише для осіб, які мають належні житлово-побутові умови. Обстежують житлово-побутові умови надомника представник роботодавця за участю представника профспілкового органу, а також за потреби — представники органів санітарного та/або пожежного нагляду. Якщо на підприємстві профспілковий орган відсутній, до обстеження доцільно долучити членів представницького органу трудового колективу, наприклад, ради трудового колективу. Під час обстеження слід звернути увагу на те, чи не створить виконання надомником дорученої роботи незручностей сусідам, адже згідно з п. 12 Положення № 275 доручати надомникам такі роботи забороняється. Результати обстеження оформлюють актом.

Відповідно до вимог КЗпП, трудовий договір із працівниками укладається зазвичай у письмовій формі. Відповідна норма передбачена й Положенням № 275 для надомників. Водночас наразі законодавством про працю не прописано будь-яких юридичних наслідків для сторін договору в разі недотримання його письмової форми, у т.ч. визнання договору в такому випадку недійсним.

Відповідне роз’яснення розміщено на сайті Управління Держпраці в Кіровоградській області.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»