Особливості регулювання грошових зобов’язань установлено ст. 625 ЦКУ, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦКУ, коли нарахування процентів тісно пов’язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов’язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання, оскільки вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів й отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Наявність у договорі застереження про звільнення покупця від відповідальності за порушення строків оплати товару в разі затримки бюджетного фінансування не звільняє його від відповідальності, установленої ч. 2 ст. 625 ЦКУ, оскільки норма ч. 1 ст. 625 ЦКУ є імперативною та не передбачає жодних винятків незалежно від причин прострочення виконання грошового зобов’язання.

Таке застереження є підставою для звільнення покупця від відповідальності, яка має іншу правову природу, —– неустойка (штраф, пеня), збитки тощо.

Аналіз зазначених норм права й умов договору в справі, яка розглядається, надає підстави для висновку: порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати товару є підставою для нарахування визначених ст. 625 ЦКУ платежів, адже відсутність бюджетних коштів не звільняє відповідача від установленого законом обов’язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на компенсацію за користування утримуваними боржником грошовими коштами.

Відповідні висновки містить постанова ВСУ від 12.04.2017 р. у справі № 3-1601гс16.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»