За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ст. 936 Цивільного кодексу України, даліЦКУ). При цьому зберігач зобов’язаний уживати всіх заходів, установлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ст. 942 ЦКУ).

Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

  • у разі втрати (нестачі) речі — у розмірі її вартості;
  • у разі пошкодження речі — у розмірі суми, на яку знизилася її вартість (ст. 951 ЦКУ).

У випадку якщо зберігач товару надав власнику товару письмову відмову щодо повернення такого товару чи закінчився строк його зберігання, що визначений у договорі, і платник не повертає товар без будь-яких пояснень, то вважається, що відбулась операція з постачання такого товару, і на дату такої письмової відмови чи спливу строку зберігання товару у власника такого товару виникають податкові зобов’язання з ПДВ.

Такого висновку дійшла ДФСУ в підкатегорії 101.06 системи «ЗІР».

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»