Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа зазначив, що наразі в споживачів спостерігається брак знань базових принципів законодавства у сфері захисту своїх прав, що провокує одні й ті ж помилки під час оформлення звернень.

«Наприклад, скаржники повідомляють назву магазину, а не юридичної особи, але вони не завжди збігаються. Якщо є якісь підтвердні документи — чеки, фотокартки, треба їх додавати, оскільки, чим більш обґрунтованими будуть скарги, тим більша ймовірність того, що права споживачів будуть відстояні. Тобто формальні речі відіграють роль: якщо споживачі їх не дотримуються, то ми звертаємося до них за додатковою інформацією. А це займає час», — зазначив чиновник.

Окрім оформлення звернення, є ще декілька факторів, які впливають на розгляд скарг споживачів, і вони насамперед пов’язані з процедурами перевірок.

Якщо пакет документів оформлено належним чином, то територіальний орган звертається за погодженням на проведення позапланової перевірки до центрального апарату. Ця процедура була введена, щоб зменшити суб’єктивізм під час здійснення перевірок, але з 1 січня поточного року центральному апарату відомства необхідно отримувати додаткове погодження від органу, який формує політику в зазначеній сфері, — у цьому випадку — Мінекономрозвитку.

«Це може зайняти декілька тижнів. Фактично між скаргою споживача та перевіркою може минути місяць-півтора. А це великий мінус, тому що люди розраховують на більш оперативну реакцію. І в межах чинного законодавства її забезпечити важко. Робота ведеться предметно — без відписок і байдужого ставлення», — наголосив Володимир Лапа, додаючи, що важливо, аби громадянин правильно подавав своє звернення, а решта залежить уже від законодавчих приписів щодо можливості проведення перевірок.

За даними Урядового порталу

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»